Чергова поїздка до 128ОГШБ

20.11.22р. о 10:00год. Ми успішно стартували з Рахова, у сторону Запорізької Області. Все пройшло гладко, дорога долалася відносно легко, єдиний мінус – це туман (майже 2тис. км.) та у Хмельницькій, Вінницькій областях нас зустріла справжня Зима, з півметровим снігом, та ожеледицею на дорожньому покритті, але це, лише на декілька годин змістило наш графік. Мабуть одна з легших гуманітарних місій, без жодних неприємних подій. Подолавши 1300км чудових, Українських доріг, першим, хто на нас очікував, був боєць 128ОГШБ (Артилерійської бригади) Василь Годованець, якому, нами був пригнаний повнопривідний позашляховик Nissan Patrol. Як завжди, зустріч була надзвичайно приємною, адже Василь являється мешканцем м.Рахів, та другом ще задовго до війни. Після години розмов, та багато випитої кави, Ми вирушили далі, до основного місця дислокації штурмових та медичних батальйонів, де мали передати, придбану спільно з Ivan Hodynko, швидку допомогу на базі Transporter 5. Після детального ТО (заміна амортизаторів, опорів амортизатора, підшипник у зборі з ступицею, фільта + якісна олива всіх вузлів), автомобіль, на дорозі, вів себе ідеально, запас потужності двигуна вражає, повний привід (у полі) показав себе ідеально та відпрацював на 100%! По приїзді, як завжди, Нас зустріли “по домашньому”, більшість бійців були на відпрацюванню поставлених завдань (шкода, бо не всіх вдалося побачити та потиснути руку). Після сніданку, декілька годин приємного спілкування з комбатом, надзвичайно приємною бойовою мед.сетрою Неоніла Юрчак та нашим “другом-братом” Василь Мисинчук, Ми стали на вигрузку автомобілів, після чого вирушили назад до Рахова! Після звільнення Херсону, де наша 128ОГШБ, понесла великі втрати (підриваючись на мінах, які після себе залишили маскальські свині), батальйони проходять бойове злагодження, після чого знову в бій, звільняти святу Українську землю! Швидка була передана у медичний підрозділ, де вона буде виконувати завдання по переміщенню ранених бійців, з поля бою до госпіталів, адже подолання цього шляху на бронемашинах вкрай довге, а там важлива кожна секунда. Дай Бог, щоб Воїни не потребували даної допомоги, але все-таки, якщо, вона буде потрібна, то наша швидка їх не підведе, я в цьому впевнений на 100%!!!

Бійці, вже легендарної, 128ОГШБ та їх родини висловлюють велику вдячність, шану та подяку Годинку Івану, разом “Гуцулами” Рахівщини, які долучалися до збору коштів на даний автомобіль (і не тільки), адже ця “швидка” може врятувати життя кожного із них!!! В свою чергу ГО “Волонтери Рахівщини” приєднуємося до слів вдячності, дякуємо Всім хто робить добрі справи, довіряє нашій організації та допомагає нашим захисникам, а саме: Довганюк Тетяні та Вознюк Галині за надзвичайно потрібні “окопні свічки”, Rotary Club Рахів за туалетну бумагу та сухарі, Рахівській Міській Раді за сприяння, гуманітарну допомогу та всебічну підтримку, Roman Mikhailiuk та Хлопці які придбали 20 комплектів якісної термобілизни, старості с.Білин Микола Васильович Сагайда за овечий сир, домашні смаколики та дві складні буржуйки, Рахівській районній лікарні та особисто Симулик Володимиру Корнелійовичу за надані (3 великі ящики) необхідних медикаментів, Богданському священнику за надзвичайно смачні “Бограчі”, Рахівській пожежній частині за потужний генератор, Василь Брана за нове покриття потолка у “швидкій” та польові носилки, Куранян Руслану за проведений, якісний (безкоштовний) ремонт “швидкої”, Петя Яремчук за форму та зимні бушлати, Годинку Івану Васильовичу за можливість придбання автомобіля “швидкої допомоги” та багаторічну підтримку наших воїнів, всім Людям які нам кидають донати, тим самим, дають можливість творити добро – низький уклін Вам, “Шьипку долів”!!!

PS: їздили Ruslan Prikop, Іван Няйкало, Denys Surduk, Mikola Tafiychuk, Молдавчук Юрій.

Слава Всім хто бореться!!! Пишаюся кожним із Вас, маю за честь дихати одним повітрям з ЗСУ!!!