Найскладніша покупка автомобіля

Нам вдалося!

Це була, мабуть, одна із найскладніших покупок автомобіля, за всю історію створення ГО “Волонтери Рахівщини”.

Нещодавно, ми натрапили на автомобіль Jeep Grand Cherokee 2.7CDI 2002р. На Латвійському ринку авто за дуже приємною ціною 3400євро. На теренах Українського сайту autoria.ua цей самий Jeep коштував вже не 3400є – а 6893$ (на той момент, і хоча автомобіль уже у м.Рахів, оголошення на авторіа ще дійсне, хоча ціну вже знизили до 6006$).

Латвійський сайт: https://www.ss.com/…/cars/jeep/grand-cherokee/cmicp.html

Autoria.ua: Jeep Grand Cherokee 2003 6 893 $ / 274 105 грн – дивіться на https://auto.ria.com/…/auto_jeep_grand-cherokee…

Тож розкажу як це відбувалося….

Завдяки Рахівчанину – Віктор Бабяк (син, якого, вчиться та проживає у м.Рига, Латвія) нам вдалося зв’язатися з продавцем даного авто, та придбати його (дуже дякуємо за це Михайлу Бабяк. Кошти за авто, ми дали коли автомобіль був вже у м.Рахів). Михайло Бабяк придбавши авто, зайнявся переписом, та зняттям з Латвійського обліку. А ми в свою чергу почали думати як доставити автомобіль у м.Рахів. Довго думати не прийшлося, завдяки Молдавчук Дмитру (який проживає, та працює у м.Варшава, Польща). Ранком, наступного дня, Михайло Бабяк виїхав з м.Рига, у напрямку м.Варшава, і вже вечором (того ж дня) він прибув до місця призначення. Тоді за справу взявся Дмитро Молдавчук, який (того ж вечора), за власні кошти, доставив автомобіль до словацької границі “Vysne Nemecke” (Ужгород). Все йшло так швидко і гладко, що Ми забули про найголовніше – перетин кордону, хто його буде здійснювати? “Виїзних” (у нашому оточенні) не багато, тай на кордон потрібно було їхати з суботи – на неділю (вихідні дні). Як Ми і очікували, бажаючих було небагато, від слова – “ЗОВСІМ”. Але, як то кажуть: “хто шукає – той знаходить”. Бийло Крафта – саме цей чоловік врятував ситуацію, коли надія майже вмерла! (Бийло згодився відразу)

Неділя 01:00 (ночі), ми вирушили з Рахова до Ужгорода з надією, до обіду повернутися додому (на “недільню кулешу”). О 04:00 прибувши на місце, Бийло пересік границю, де на нього вже чекав Дмитро Молдавчук з автомобілем. Перейнявши його, Бийло вирушив у зворотній бік кордону (в Україну) – і тут почалося! 10годин – нікому не потрібної маячні від Словацьких митників, нервів та здоров’я. І лише о 14:00 нам вдалося покинути кордон, на автомобілі, аж із Латвії!!!

Ми щиро дякуємо Людям, які допомогли у цьому: Віктор та Михайло Бабяк, Дмитро Молдавчук та Бийло Крафта (за сталеві нерви та витримку).

Знайте, придбаний автомобіль, чи будь що інше (для ЗСУ) – це лише вершина “айсбергу”! Насправді це дуже складна, важка, безкорисна, та іноді навіть невдячна робота, яку ніхто не бачить, яка скривається під водою. Бути Волонтером – надзвичайно складно, якщо не вірите – то спробуйте ним стати!

Слава Всім, хто бореться разом з нами, та ЗСУ!!!